Центр стратегічного партнерства - Centre of Strategic Partnership

 

 

ГО "Центр стратегічного партнерства", Асоціація регіонального розвитку KIUT (м. Загонь, Угорщина), Організація по розвитку сіл району Фелшо-Саболч (Угорщина) і мерія міста Кральовський Хлмець (Словацька Республіка) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду 5-6 лютого 2015 року провели міжнародну конференцію «Розвиток транспортної інфраструктури у регіоні трьох кордонів (Загонь - Кральовський Хлмець-Міхайловце)».

Від України, Угорщини та Словаччини у роботі конференції взяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування, представники транспортних відомств і організацій, неурядових організацій, діяльність яких пов’язана з транспортом, логістикою та транскордонним співробітництвом. Також участь на конференції були присутні представники Генерального консульства Угорщини в м. Кошице та Генерального консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді, експерти та науковці з питань розвитку транспортних систем, ЗМІ.

Від імені організаторів мер міста Кральовський Хлмець Карой Патакі привітав учасників конференції. Він презентував детальний аналіз стану та перспектив соціально-економічного розвитку прикордонного з Україною та Угорщиною регіону Словаччини, в якому знаходиться Кральовський Хлмець. Особливу увагу було приділено транспортній інфраструктурі та її впливу на розвиток транскордонного співробітництва з сусідніми регіонами України і Угорщини. Відсутність переходів і, відповідно, зручних транспортних шляхів значно обмежує розвиток економіки і транскордонного співробітництва в зазначеному регіоні. Саме з розвитком сучасної транспортної інфраструктури Карой Патакі пов'язує соціально-економічний розвиток Кральовського Хлмця та прилеглого регіону.

Учасників конференції привітав Генеральний консул Угорщини в м. Кошице Адам Сестаі. Він підкреслив, що тема конференції співпадає з основним пріоритетом його діяльності – розвитком угорсько-словацького співробітництва з метою соціально-економічного зростання регіону. Він підкреслив, що питання угорсько-словацького кордону заслуговують на більшу увагу з боку ЄС. Адам Сестаі висловив переконання, що саме розвиток транспортної інфраструктури на кордоні Угорщини і Словаччини наразі є найактуальнішим питанням. При цьому він наголосив на необхідності збереження національної ідентичності угорців, що проживають в цьому регіоні Словаччини. Адам Сестаі підкреслив близькість великого сусіда – України і наголосив на необхідності спільного розвитку і зростання. Вважаючи надзвичайно актуальною тему конференції, Генеральний консул подякував організаторам за запрошення і побажав учасникам плідної роботи.

Заступник голови Кошицького самоврядного краю Іштван Захаріяш підкреслив надзвичайну важливість питання розвитку транспортної інфраструктури, зазначивши, що це один з головних пріоритетів у Кошицькому краї. При цьому стан транспортної інфраструктури у районі сходження кордонів України, Угорщини і Словаччини виступаючий охарактеризував як незадовільний. Наразі необхідно розмежувати компетенції всередині краю. Іштван Захаріяш нагадав присутнім про підписання в 2007 році угоди між Україною і Словаччиною про будівництво дороги і КПП між Соломоново (Україна) і Чьєрна-над-Тісоу (Словаччина). Також він зупинився на окремих аспектах співробітництва Угорщини і Словаччини у розбудові доріг та пунктів пропуску між країнами. Виступаючий підкреслив наявність проблем і на східно-словацькому кордоні. І все це потребує значних зусиль з розвитку регіону.

Мер міста Загонь Ласло Гелмеці дав характеристику соціально-економічного становища міста і прилеглого регіону і підкреслив надзвичайну актуальність теми конференції для громади міста, яке він представляє, адже Загонь – це східні ворота Європи. Економіка міста і прилеглого регіону повністю визначається станом інфраструктури. Місто Загонь з його розвинутою системою транспортної інфраструктури, розташоване на кордоні з Україною, має дуже важливе стратегічне значення для європейської транспортної мережі. Ласло Гелмеці висловив переконання в необхідності розвивати міжнародну співпрацю і транспортні зв'язки. Саме це може стати рушійною силу розвитку регіону.

Діяльності Міжнародного Вишеградського фонду та його грантовим програмам був присвячений виступ Посла Ференца Ярі, координатора проектів Східного партнерства Міжнародного Вишеградського фонду. Від імені фонду, який підтримав даний проект, він побажав успіхів учасникам конференції і висловив сподівання на продовження співпраці експертів України, Угорщини і Словаччини в питанні розвитку транспортної інфраструктури в районі трьох кордонів. Виступаючий зазначив, що транспортна тематика не є пріоритетом діяльності фонду, який він представляє. Однак у даному випадку інтереси громадянського суспільства потребують саме розвитку транспортної інфраструктури в цьому дуже важливому районі трьох кордонів, як основної рушійної сили для покращення соціально-економічного становища громадян. Тому Міжнародний Вишеградський фонд і надалі буде підтримувати подібні проекти.

З презентацією «Транспортна ситуація регіону трьох кордонів, прогнози можливостей розвитку на період 2014-2020 рр.» виступив начальник відділу Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Жолт Антоні. Він зробив короткий екскурс в історію кордонів світу. Доповідач охарактеризував загальну картину відстаней між КПП на європейських кордонах. Жолт Антоні зупинився на угорсько-словацькому співробітництві з розбудови нових і модернізації існуючих пунктів пропуску на кордоні між країнами, відмітив необхідність внесення змін у вихідні параметри в зв'язку з великою капіталоємністю робіт. Доповідач відмітив велику зацікавленість Угорщини у розбудові нових і розширенні існуючих КПП на угорсько-українському кордоні, посилаючись при цьому на угоду, підписану в Ужгороді 23 січня 2015 року. Жолт Антоні наголосив на необхідності сторонам підготувати спільний проект з розвитку транспортної інфраструктури в регіоні трьох кордонів до 30 червня 2015 року на конкурс ENPI.

Перший секретар Генерального консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді Александр Шкурла передав від Генерального консула Янки Буріанової привітання і побажання плідної роботи учасникам конференції. Він підкреслив особливу актуальність теми розвитку транспортної інфраструктури в прикордонних регіонах України, Угорщини і Словаччини. Александр Шкурла відмітив, що саме в ці дні в Києві розпочинається зустріч прем'єр-міністрів України і Словаччини, основною метою якої є розширення співробітництва між країнами. Серед інших питань буде розглянуто модернізацію інфраструктури спільного українсько-словацького кордону. Словаччина все більше відчуває значимість свого східного сусіда – України, зростає зацікавленість словацьких підприємців до розширення економічного співробітництва між країнами. Александр Шкурла наголосив на необхідності створювати якісну транспортну інфраструктуру на кордоні і збільшити пропускну спроможність пунктів пропуску, а також запевнив присутніх у державній підтримці всіх ініціатив з розвитку східної Словаччини.

Директор департаменту проектування і моніторингу транспортної інфраструктури Міністерства транспорту, будівництва та регіонального розвитку Словацької Республіки Павол Бжан виступив з презентацією «Стратегічний план розвитку транспортної інфраструктури Словацької Республіки до 2020 року». Він детально зупинився на залученні коштів ЄС для фінансування транспортної інфраструктури Словаччини, підкресливши відсутність загально прийнятих моделей планування. Павол Бжан ознайомив присутніх з деталями створення структури транспортної стратегії Словаччини. При цьому він дуже ретельно описав процеси залучення експертів, наукового обговорення проміжкових результатів, відбору можливих варіантів. В майбутньому буде залучено більше експертів, щоб зробити процес планування більш ефективним. Павол Бжан підкреслив, що в основі транспортної моделі Словаччини закладено підвищення конкурентоспроможності економіки держави.

З презентацією «Ключові завдання транспортної стратегії України на 2015-20120 рр.» виступив начальник управління стратегічного розвитку інфраструктури та науково-технічної політики Міністерства інфраструктури України Костянтин Савченко. Він представив присутнім основні засади транспортної політики Міністерства інфраструктури України та особливості функціонування транспортного комплексу нашої держави. Доповідач охарактеризував основні цілі Транспортної стратегії України до 2020 року, зосередивши увагу присутніх на пріоритетних напрямках розвитку транспортного комплексу України, співробітництві України з ЄС в галузі транспорту. Костянтин Савченко особливо відмітив прагнення європейських колег усунути всі перешкоди до розширення співробітництва.

З презентацією «Розвиток угорської мережі доріг та автомагістралей у період 2014-2020 рр.» перед присутніми виступив начальник відділу Координаційного центру розвитку транспорту Угорщини Бейла Фелмері. Він представив ретроспективу будівництва угорських автобанів і нагадав присутнім, що в жовтні 2014 року відбулася офіційна церемонія введення в експлуатацію ділянки автобану М3 до Вашарошнаменя. Доповідач поінформував присутніх про те, що 28 серпня 2014 року Кабінетом міністрів Угорщини була прийнята Транспортна стратегія Угорщини, яка пройшла процедуру експертного і суспільного обговорення з грудня 2013 року. Бейла Фелмері відмітив, що план будівництва автобану М34, головною метою якого є досягнення кордону з Україною, підтверджений рішенням Уряду Угорщини.

Начальник департаменту інвестицій Дирекції державних автомагістралей Словацької Республіки Ладіслав Баченко представив презентацію «Розвиток словацьких автомагістралей у період 2014-2020 рр.» Він визначив основні цілі діяльності Дирекції: покрити 85% території Словаччини мережею автобанів; забезпечити цю мережу якісним додатковим сервісом; стати конкурентною структурою; оптимізувати фінансові ресурси і надходження. Ладіслав Баченко відмітив високий ступінь забезпеченості території західної Словаччини автобанами, підкресливши при цьому вкрай незадовільний аналогічний показник у східній частині країни. В періоді до 2020 року заплановано завершення проектних робіт на ділянці автобану від Кошице до Даргова. Дата закінчення будівництва не визначена.

Начальник відділу транспорту Кошицького самоврядного краю Ладіслав Олекса виступив з презентацією «Розвиток мережі доріг Кошицького краю та стратегія розвитку транспортної інфраструктури угорсько-словацького прикордонного регіону» і охарактеризував стан транскордонного співробітництва з сусідніми регіонами Угорщини і України. Він дав розгорнуту характеристику дорожнього господарства Кошицького краю. Ладіслав Олекса підкреслив, що влада шукає рішення щодо підключення мережі доріг 2-го і 3-го класу до швидкісних автобанів. Він відмітив, що на території Кошицького краю реалізується низка транспортних проектів за підтримки ЄС. Кошице займає вигідне положення в напрямках Схід-Захід та Південь-Північ. Ладіслав Олекса особливо підкреслив необхідність включення транспортної інфраструктури України в загальноєвропейський транспортний простір. На завершення він навів успішні приклади вже реалізованих проектів у транспортній сфері.

З доповіддю «Заплановані цілі Транспортної стратегії Угорщини на 2014-2020 р.» виступив заступник державного секретаря Міністерства національного розвитку Угорщини Жолт Бечеі. Він передав присутнім вітання і побажання плідної роботи від Міністра національного розвитку п.Шестака. Жолт Бечеі зупинився на окремих аспектах розвитку транспортної інфраструктури. Впродовж останніх 20 років в Центральній Європі і Угорщині зокрема відбувається справжній бум розвитку транспортної інфраструктури, темпи розвитку якої значно перевищують темпи ровитку економіки. Особливо це спостерігається в автодорожньому секторі. Ситуація в залізничному транспорті складніша. Також складна ситуація з автобусним сполученням. Авіасполучення занадто дороге задоволення, в цій галузі потрібна міжнародна кооперація. Немає сенсу розвивати аеропорт в Мішкольці (Угорщина) за наявності в безпосередній близькості аеропорта в Кошице (Словаччина). При цьому угорська транспортна інфраструктура все ще відстає від загальноєвропейської. Дуже актуальним завданням є розвиток автомобільних і залізничних доріг. Угорщина не в змозі самостійно фінансувати розвиток транспортної інфраструктури. Значна частина витрат фінансується з ЄС. Суттєвим завданням є оптимізація фінансів задля більш ефективного реформування галузі. Відчутною стала конкуренція європейських компаній з угорськими підприємствами. Рівень надання послуг в західній частині Європи набагато вищий ніж у східній. Найбільшими платниками податків до бюджету Угорщини в транспортній сфері є перевізники з Польщі та Румунії. Україна - дуже велика держава і Угорщина зацікавлена у співпраці з нею у спільному розвитку транспортної інфраструктури. Наразі залучаються кошти ЄС на розвиток міжнародних транспортних коридорів. Дуже важливо, щоб українські колеги долучилися до цього процесу. Особливий інтерес становить співпраця саме в цьому регіоні. Тільки спільними зусиллями ми в змозі забезпечити спрощення процедури перетину кордону і однаковий рівень обслуговування. В планах уряду Угорщини - розбудова швидкісних доріг від Вашарошнаменя в напрямку Загоні і Берегово. Особливо важливим є напрямок до Загоні. При цьому важливо з'єднання з українським Берегово, оскільки Угорщина повинна підтримати угорське населення на українській стороні.  Потрібно враховувати й економічну доцільність. Основною проблемою збитковості автомагістралей є низька платоспроможність. Також Жолт Бечеі наголосив на необхідності розвитку логістичних центрів.

Начальник інвестиційного відділу Генеральної дирекції державної мережі доріг Словацької Республіки Імріх Молнар виступив з презентацією «Розвиток словацької державної мережі доріг у період 2014-2020 рр.». Він передав учасникам конференції вітання і побажання плідної роботи від генерального директора. Виступаючий відмітив, що фінансування розвитку мережі доріг відбувається за рахунок коштів ЄС та державного бюджету Словацької  Республіки. При цьому частка державного фінансування є доволі незначною. Всі капіталовкладення фінансуються за рахунок ЄС. Наразі майже всі основні проекти реалізуються в східній Словаччині. Основним пріоритетом є безпека перевезень. Імріх Молнар детально зупинився на проектах будівництва об'їзних доріг навколо населених пунктів.

Голова Державного Агентства Автомобільних доріг України Сергій Підгайний передав присутнім вітання і побажання плідної роботи від Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка та виступив з доповіддю «Розвиток державних транспортних мереж та автомагістралей України у 2014 – 2020 рр., з особливою увагою на західний прикордонний регіон». Він охарактеризував стан автодорожньої інфраструктури України та перспективні плани її розбудови, детально зупинившись на міжнародних транспортних коридорах, що проходять через Україну. Доповідач зазначив, що покращити транспортно-експлуатаційний стан автомобільних доріг і стан штучних споруд в умовах обмеженого фінансування можливо тільки за рахунок інноваційного шляху розвитку дорожньої галузі, що неможливо без тісної співпраці з європейськими партнерами. Він підкреслив, що зважаючи на постійне недофінансування дорожньої галузі із Державного бюджету України, Укравтодором налагоджена співпраця з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Найближчим часом будівництво нових масштабних проектів, які потребують значних фінансових та трудових ресурсів, передбачається за рахунок співпраці з провідними у світі МФО – МБРР, ЄБРР та ЄІБ. Наразі відпрацьовуються механізми залучення інвестицій за рахунок державно-приватного партнерства та через залучення кредитів під гарантію Уряду під низькі відсотки. У рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом ведеться підготовка проектів розбудови пунктів пропуску та під’їзних доріг до них, що суміщаються з європейською мережею TEN-T, за кошти Європейського Союзу. Доповідач наголосив, що переважна більшість транспортних перевезень між Україною, Угорщиною та, як наслідок, більшістю західноєвропейських країн здійснюється на ділянці Чоп –Загонь через МАПП “Тиса”. Сергій Підгайний відмітив надзвичайну актуальність теми, що обговорюється на конференції.

Учасників конференції привітав депутат Народних Зборів Словацької Республіки Елемір Якоб. Він наголосив на надзвичайній актуальності теми сьогоднішньої конференції, тому що саме розвиток транспортної інфраструктури в цьому прикордонному регіоні може забезпечити створення нових робочих місць, розвиток підприємництва і, відповідно, розвиток регіону. Елемір Якоб пообіцяв прикласти всіх можливих зусиль для підтримки в парламенті Словаччини відповідних ініціатив. Він побажав всім учасникам конференції результативної роботи.

З презентацією «Інтеграція транспортної системи України до Європейсько-азіатської транспортної системи» виступила завідувач сектору транспортно-комунікаційної  безпеки відділу енергетичної, транспортно-комунікаційної, екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Катерина Михайличенко. Вона представила аналіз змін у географічній структурі зовнішньої торгівлі України та ЄС протягом 2000-2013 років, показавши, як глобалізація світової економіки та розвиток зовнішньої торгівлі загострюють конкуренцію між країнами в сфері надання транспортних послуг, і як, не витримуючи цієї конкуренції, транзитна держава Україна поступово втрачає свої позиції  на міжнародному ринку обслуговування міжнаціональних і транснаціональних маршрутів перевезень вантажів і пасажирів, і насамперед на найважливішому напрямку «Європа-Азія». Катерина Михайличенко відмітила, що темпи і масштаби розбудови транспортної інфраструктури України не співставні з аналогічними у країнах Європи та Азії, а також найближчих сусідів України – Росії, Білорусі, які, подібно до ЄС, також активно розбудовують свої транспортні мережі. Доповідачем наголошено, що ініціювання іноземними державами низки проектів, які передбачають здійснення євроазійських економічних зв’язків в обхід території України і, відповідно, Угорщини і Словаччини, вимагає від урядів наших країн якомога скоріше вибудувати власну стратегію щодо розвитку транспортної мережі, будівництва найважливіших інфраструктурних проектів, а також прискорення процесу інтеграції України до європейської транспортної системи. Катерина Михайличенко наголосила, що Україні необхідно зосередити увагу на виконанні Плану дій з розвитку транспорту для регіону сусідства, що був представлений Європейською Комісією в 2011 р., та заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. За індексом логістичної привабливості (Logistics Performance Index) 2014 року Україна зайняла 61 місце в рейтингу, підготовленому Світовим банком, що стало кращим показником серед всіх країн СНД. Польща зайняла в рейтингу 31 місце, Угорщина – 33, Словаччина – 43, Латвія - 36 місце, Литва – 46. Саме тому розбудова транспортно-комунікаційних зв’язків між Європою та Україною і далі у напрямку Азії є найбільш перспективною в межах Карпатського регіону. Отже Україна, а також Словаччина і Угорщина мають використати свій транзитний потенціал, обумовлений вигідним географічним розташуванням на шляху основних транзитних потоків між Європою і Азією. У жовтні 2013 р. Єврокомісія представила нову транспортну стратегію, в якій зроблено акцент на мультимодальності коридорів: незалежно від напрямку кожен транспортний коридор повинен поєднувати в собі мінімум три види транспорту, з'єднувати три держави і мати дві транскордонні секції.

З презентацією «Розвиток транспорту в угорсько-словацько-українському прикордонні» виступив менеджер проектів Координаційного центру розвитку транспорту Жолт Фекете. Був зроблений детальний аналіз розташування пунктів пропуску між європейськими країнами. Він детально охарактеризував діяльність контрольно-пропускних пунктів (КПП) на угорсько-українському кордоні та навів порівняльні дані щодо щільності КПП на різних кордонах Європи. Жолт Фекете представив попередні результати багатоструктурного дослідження щодо впливу пунктів пропуску на транспортне сполучення, розвиток економічних зв'язків, транскордонне співробітництво, розвиток підприємництва і розвиток між людських відносин. Доповідач представив присутнім проект, який реалізує Асоціація логістики Угорщини. Метою зазначеного проекту є аналіз та підготовка техніко-економічного обґрунтування будівництва окремих КПП на угорсько-українському кордоні. В рамках проекту буде розглянуто перспективи будівництва 21 нового КПП і до реалізації будуть запропоновані найбільш перспективні. Будуть враховані їх вплив на економіку обох країн, соціально-економічне становище та суспільне життя прикордонних регіонів; історія транспортних мереж і КПП, що існували раніше. Жолт Фекете відмітив активну участь підприємців в реалізації даного проекту.

Виконавчий директор Проектного бюро ТОВ «Тандем» Калман Пей представив презентацію «Можливий розвиток відсіку автостради М34 та М38». Він зупинився на дослідженні можливостей потрійного кордону. Розгляду транспортного коридору Схід-Захід присвячено доволі багато досліджень. Калман Пей детально ознайомив присутніх з результатами проведених з 2007 року досліджень транспортного коридору Північ-Південь. Особливої уваги потребують питання, пов'язані з річкою Тиса. Беручи до уваги повний комплекс досліджень, доповідач вважає оптимальним розвиток напрямку не тільки в Україну, але й у Словаччину. При цьому суттєвими залишаються проблеми перетину кордону. Значний час, витрачений на перетин кордону, зводить нанівець переваги швидкісних автомагістралей. Калман Пей вважає, що не обов'язково М34 і М38 мають бути реалізовані у вигляді автобану, доцільно розглянути можливість будівництва автодороги 2х2.

Радник Міністерства транспорту, будівництва та регіонального розвитку Словацької Республіки Маріан Гантак виступив з презентацією «Можливий розвиток з’єднуючого відсіку між автомагістралями М38 та D1 на словацькій стороні (на ділянці середини річки Тиси - Кральовський Хлмець – Міхайловце)». Він зазначив, що в Словаччині практично не вивчалася можливість будівництва автомагістралі за маршрутом, що в рамках даної конференції визначений як М38. Цей проект не є частиною автомагістралі D1 у сенсі TEN-T. Для реалізації подібного проекту потрібно провести дуже серйозну проектну роботу. Додатковим бар'єром є відсутність на сьогоднішній день жодних протокольних рішень між Угорщиною і Словаччиною з цього приводу. Маріан Гантак підкреслив, що Міністерство транспорту, будівництва та регіонального розвитку Словацької Республіки відкрите для співробітництва і чекає пропозицій від угорських колег.

В обговоренні виступив виконавчий директор ГО "Центр стратегічного партнерства" Андрій Крижевський. Він звернув увагу присутніх на те, що у декількох виступах пролунали посилання на підписану 23 січня 2015 року в Ужгороді угоду між Угорщиною і Україною щодо розбудови транспортного сполучення за маршрутом Вашарошнамень – Берегово. Насправді ця угода підписана між Міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини і Головою Закарпатської обласної ради. Згідно українського законодавства, обласна рада в Україні не є суб'єктом міжнародного права і не має повноважень за законодавством України укладати міжнародні договори чи інші міжнародні документи. А тому дана угода не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року та Закону України «Про міжнародні договори України», та не тягне міжнародно-правових наслідків для України. І про це угорська сторона була поінформована завчасно.

Підводячи підсумки роботи конференції, з заключною промовою виступив виконавчий директор Асоціації регіонального розвитку KIUT Андраш Ракоці. Від імені організаторів конференції він подякував доповідачам і всім учасникам за активну участь в роботі конференції. Учасники успішно представили плани та бачення економічного і транспортного розвитку цього надзвичайно важливого регіону. Андраш Ракоці нагадав, що 150 років тому розвитку даного регіону сприяла залізниця. Сьогодні капітал та інвестиції приходять через автомагістралі. Це особливо відчувається як у Словаччині, так і в Угорщині. Адже саме на території, що забезпечені швидкісними автомагістралями, зазвичай приходять інвестори і капітал та створюються нові робочі місця. А це відповідно створює перспективи та комфортні умови для проживання місцевого населення. Без розвитку транспорту не слід очікувати створення нових робочих місць і кращого рівня життя, а прірва по обидва боки шенгенського кордону лише зростатиме. Андраш Ракоці звернувся з відповідними пропозиціями до словацьких і українських колег активізувати суспільні зусилля з розбудови транспортної інфраструктури в українсько-угорсько-словацькому прикордонному регіоні і висловив впевненість, що започатковане обговорення такої актуальної для України, Угорщини і Словаччини теми матиме подальше продовження у вигляді конференцій, круглих столів, робочих зустрічей і експертних обговорень.