Центр стратегічного партнерства - Centre of Strategic Partnership

 

 

ГО "Центр стратегічного партнерства", Асоціація регіонального розвитку KIUT (м. Загонь, Угорщина) і Організація по розвитку сіл району Фелшо-Саболч за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду 3 жовтня 2014 року провели конференцію «Перспективи розбудови відрізку автомагістралі М34 у прикордонних областях Угорщини та України (Загонь-Чоп-Ужгород)».

В роботі конференції взяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування Закарпатської області та прикордонних регіонів Угорщини, представники транспортних відомств і організацій України та Угорщини, неурядових організацій обох країн, діяльність яких пов’язана з транспортом, логістикою та транскордонним співробітництвом. Також участь на конференції були присутні представники прикордонних і митних органів України та Угорщини, представники Генерального консульства Угорщини в м. Ужгороді та Генерального консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді, представники вищих навчальних закладів Угорщини, експерти та науковці з питань розвитку транспортних систем, ЗМІ.

Учасників конференції привітав голова Закарпатської державної адміністрації Василь Губаль. Він презентував детальний аналіз стану та перспектив суспільно-економічного розвитку Закарпатської області. Особливу увагу було приділено перспективам розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області з сусідніми областями країн-сусідів. Більш детально голова Закарпатської обласної державної адміністрації зупинився на окремих аспектах двосторонніх українсько-угорських відносин. Василь Губаль відзначив, що для подальшого розвитку транскордонного співробітництва надзвичайно важливим є покращення транспортного сполучення між Україною та Угорщиною, і побажав учасникам конференції плідної роботи.

Від імені голови Закарпатської обласної ради учасників конференції привітав керуючий справами виконавчого апарату Закарпатської обласної ради Михайло Попович. Він відзначив високий рівень співпраці між органами місцевого самоврядування Закарпатської області України та області Саболч-Сатмар-Берег Угорщини. Михайло Попович поінформував присутніх про плідну зустріч голів Закарпатської обласної адміністрації та Закарпатської обласної ради з Прем'єр-міністром Угорщини під час його останнього візиту до Закарпаття. Він також повідомив присутніх про особисте запрошення Віктора Орбана Василю Губалю і Івану Балозі найближчим часом відвідати Будапешт і обговорити нагальні проблеми Закарпатської області. Михайло Попович побажав учасникам конференції плідної роботи.

Привітання та побажання результативної роботи учасникам конференції від генерального консула Угорщини в м. Ужгороді висловив консул Гергей Тріеб.

Діяльності Міжнародного Вишеградського фонду та його грантовим програмам був присвячений виступ Посла Ференца Ярі, координатора проектів Східного партнерства Міжнародного Вишеградського фонду. Від імені фонда, який підтримав даний проект, він побажав успіхів учасникам конференції і висловив сподівання на продовження співпраці експертів України та Угорщини в питанні розвитку транспортної інфраструктури на українсько-угорському кордоні.

З презентацією «Визначені цілі транспортної стратегії Угорщини на 2014-2020 рр.» перед присутніми виступив начальник відділу Координаційного центру розвитку транспорту Угорщини Бейла Фелмері. Він представив ретроспективу будівництва угорських автобанів і нагадав присутнім, що ще до 31 жовтня 2014 року відбудеться офіційна церемонія введення в експлуатацію ділянки автобану М3 до Вашарошнаменя. Доповідач поінформував присутніх про те, що 28 серпня 2014 року Кабінетом міністрів Угорщини була прийнята Транспортна стратегія Угорщини, яка пройшла процедуру експертного і суспільного обговорення з грудня 2013 року. Бейла Фелмері відмітив, що план будівництва автобану М34, головною метою якого є досягнення кордону з Україною, підтверджений рішенням Уряду Угорщини.

З презентацією «Транспортна політика України в умовах євроінтеграції» виступив начальник управління стратегічного розвитку інфраструктури та науково-технічної політики Міністерства інфраструктури України Костянтин Савченко. Він представив присутнім основні засади транспортної політики Міністерства інфраструктури України та особливості функціонування транспортного комплексу нашої держави. Доповідач охарактеризував основні цілі Транспортної стратегії України до 2020 року, зосередивши увагу присутніх на пріоритетних напрямках розвитку транспортного комплексу України, співробітництві України з ЄС в галузі транспорта. Костянтин Савченко особливо відмітив прагнення європейських колег усунути всі перешкоди до розширення співробітництва.

З презентацією «Розвиток транспорту в прикордонних регіонах Угорщини та України» виступив менеджер проектів Координаційного центру розвитку транспорту Жолт Фекете. Він детально охарактеризував діяльність контрольно-пропускних пунктів (КПП) на угорсько-українському кордоні та навів порівняльні дані щодо щільності КПП на різних кордонах Європи. Доповідач представив присутнім проект, який реалізує Асоціація логістики Угорщини. Метою зазначеного проекту є аналіз та підготовка техніко-економічного обґрунтування будівництва окремих КПП на угорсько-українському кордоні. В рамках проекту буде розглянуто перспективи будівництва 21 нового КПП, і до реалізації будуть запропоновані найбільш перспективні. Будуть враховані їх вплив на економіку обох країн, соціально-економічне становище та суспільне життя прикордонних регіонів; історія існувавших раніше транспортних мереж і КПП. Жолт Фекете відмітив активну участь підприємців в реалізації даного проекту.

З доповіддю «Розвиток державних транспортних мереж та автомагістралей України 2014 – 2020, з особливою увагою на західний прикордонний регіон» виступив заступник голови Державного Агентства Автомобільних доріг України Ігор Кошелєв. Він охарактеризував стан автодорожньої інфраструктури України та перспективні плани її розбудови, детально зупинившись на міжнародних транспортних коридорах, що проходять через Україну. Доповідач зазначив, що покращити транспортно-експлуатаційний стан автомобільних доріг і стан штучних споруд в умовах обмеженого фінансування можливо тільки за рахунок інноваційного шляху розвитку дорожньої галузі, що неможливо без тісної співпраці з європейськими партнерами. Він підкреслив, що зважаючи на постійне недофінансування дорожньої галузі із Державного бюджету України, Укравтодором налагоджена співпраця з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Найближчим часом будівництво нових масштабних проектів, які потребують значних фінансових та трудових ресурсів, передбачається за рахунок співпраці з провідними у світі МФО – МБРР, ЄБРР та ЄІБ. Наразі відпрацьовуються механізми залучення інвестицій за рахунок державно-приватного партнерства та через залучення кредитів під гарантію Уряду під низькі відсотки. Ігор Кошелєв відмітив надзвичайну актуальність теми, що обговорюється на конференції.

З презентацією «Інтеграція транспортної системи України до Європейсько-азіатської транспортної системи» виступила завідувач сектору транспортно-комунікаційної  безпеки відділу енергетичної, транспортно-комунікаційної, екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Катерина Михайличенко. Вона навела аналіз змін у географічній структурі зовнішньої торгівлі України та ЄС протягом 2000-2013 років, показавши, як глобалізація світової економіки та розвиток зовнішньої торгівлі загострюють конкуренцію між країнами в сфері надання транспортних послуг, і як, не витримуючи цієї конкуренції, транзитна держава Україна поступово втрачає свої позиції  на міжнародному ринку обслуговування міжнаціональних і транснаціональних маршрутів перевезень вантажів і пасажирів, і насамперед на найважливішому напрямку «Європа-Азія». Катерина Михайличенко відмітила, що темпи і масштаби розбудови транспортної інфраструктури України не співставні з подібними процесами у країнах Європи та Азії, а також найближчих сусідів України – Росії, Білорусі, які, подібно до ЄС, також активно розбудовують свої транспортні мережі. Доповідачем наголошено, що ініціювання іноземними державами низки проектів, які передбачають здійснення євроазійських економічних зв’язків в обхід території України, вимагає від Уряду України якомога скоріше вибудувати власну стратегію щодо розвитку транспортної мережі, будівництва найважливіших інфраструктурних проектів, а також прискорення процесу інтеграції України до європейської транспортної системи. Катерина Михайличенко наголосила, що Україні необхідно зосередити увагу на виконанні Плану дій з розвитку транспорту для регіону сусідства, що був представлений Європейською Комісією в 2011 р., та заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. При цьому реалізація інфраструктурних проектів в рамках регіонального транспортного співробітництва, зокрема  між Україною та Угорщиною, є одним з найбільш перспективних шляхів розвитку національної транспортної системи України та її інтеграції в систему транспортно-комунікаційних зв’язків «Європа-Азія».

Жолт Фекете представив презентацію «Представлення техніко-економічного обґрунтування будівництва мосту через р. Тиса на відрізку автомагістралі М34 Вашарошнамень – Загонь. Представлення альтернативних варіантів» виконавчого директора Проектного бюро ТОВ «Тандем» Калмана Пея. Зазначено, що маршрут проходження М34 вивчався протягом останніх восьми років. За цей час було проведено всі необхідні дослідження і були отримані майже всі погодження. Дуже важливим є той факт, що кінцева точка маршруту припадає на місце, де межують три країни – Україна, Угорщина і Словаччина, і Словаччина підтримала проект будівництва автомагістралі М34. Наразі залишилося одне дискусійне питання – місце для будівництва моста через Тису. Було відзначено, що М34 є дуже важливим етапом покращення транспортного сполучення між Сходом та Заходом.

З доповіддю «Стан і перспективи розвитку дорожнього господарства в сучасних умовах» виступив начальник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Михайло Попович. Він детально охарактеризував стан автодоріг в Закарпатті. Специфічний рельєф області обумовлює особливі вимоги до автодоріг. Доповідач відмітив, що стан автодоріг дуже далекий від європейських стандартів, що потребує значних капіталовкладень в реабілітацію дорожного покриття. Михайло Попович зазначив, що Служба автомобільних доріг у Закарпатській області взагалі не розглядає питання реконструкції ділянки Чоп-Ужгород-Мукачево, мотивуючи це відсутністю коштів. Навпаки, враховуючи стан моста через Тису і обмеженість фінансування, він запропонував зосередитися на будівництві автомагістралі Вашарошнамень-Берегово-Мукачево. Начальник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області заявив про намір найближчим часом звернутися до керівництва Угорщини з проханням продовжити будівництво автомагістралі М3 до кордону з Україною в напрямку Берегово. Також Михайло Попович висловив намір звернутися до керівництва України з проханням розпочати будівництво продовження зазначеної автомагістралі від державного кордону через Берегово до Мукачево. Виконавчий директор Асоціації регіонального розвитку KIUT Андраш Ракоці у відповідь зазначив, що фінансування дослідних і проектних робіт на ділянці «середина моста через Тису – Ужгород» буде проведено за рахунок коштів європейських структурних фондів.

З презентацією «Концепція розвитку транспортної сфери та економіки у транскордонному регіоні Україна-Угорщина-Словаччина» виступив начальник сектору транспорту ДП Український державний НДІ проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя Дмитро Жуков. Він ознайомив присутніх з генеральними схемами планування України, в тому числі, й систем транспорту та їх узгодженням з міжнародними транспортними коридорами. Доповідач детально зупинився на схемах планування Закарпатської області, яка, за висновками ДП Український державний НДІ проектування міст «Діпромісто», є найбільш перспективним напрямком в сенсі розбудови міжнародного транспортного сполучення. Дмитро Жуков ознайомив присутніх з результатами з аналізом впливу розбудови міжнародного транспортного сполучення на соціально-економічний розвиток Закарпаття. Доповідач зупинився на проекті “Розвиток водозбірної території річки Тиса” (TICAD). Він навів результати аналізу містобудівного розвитку транскордонного регіону Україна-Угорщина для Чопського, Косоньського, Берегівського і Вілокського вузлів транскордонного співробітництва. На жаль, спільний процес проектування зупинився в 2007 році, коли угорська сторона вийшла з цього проекту. Тому в наведеному аналізі відсутні дані угорської сторони. Дмитро Жуков нагадав присутнім, що наразі досліджено можливість судноплавства по Тисі.

З презентацією «Проекти розвитку інтермодальної логістики в Угорщині» виступив голова Асоціації логістики Угорщини Золтан Доор. Він охарактеризував розвиток інтермодальних логістичних центрів в Угорщині і ознайомив присутніх з особливостями їх створення і функціонування. Наразі в Угорщині ще тільки створюються сучасні інтермодальні логістичні центри, при цьому використовується французький досвід. Золтан Доор ознайомив присутніх з сучасними технологіями, що використовуються в діяльності таких центрів. Він зауважив, що існуюча мережа логістичних центрів не відповідає сучасним вимогам. Подальший розвиток економіки потребуватиме розвитку мережі інтермодальних логістичних центів, глобальні тренди логістики вимагають саме глобальних підходів і рішень. Доповідач підкреслив, що зміни структури споживання, умов та можливостей виробництва потребуватимуть постійної модернізації логістичних моделей. На переконання Золтана Доора, саме будівництво швидкісної автомагістралі до Закарпаття сприятиме розвитку інтермодальних логістичних центрів.

Учасник з Польщі Каземіж Тушинський, президент Асоціації інновацій і трансфера технологій "Горизонти", наголосив, що кожна подія, кожний захід, які сприятимуть поширенню інформації в Європі та світі про Карпатський регіон, є дуже важливими. Карпатський регіон є набагато більшим за чисельністю населення та зіставний за територією з Балтійським регіоном, проте навіть учасники зборів Асамблеї європейських регіонів (Assembly of European Regions, AER) – організації, яка здійснює  підтримку регіонів в процесі розширення Європи та глобалізації і сприяє міжрегіональному співробітництву як у самій Європі, так і за її межами, не уявляють масштаби, значення та потенціал Карпатського регіону для перспективного розвитку ЄС. Разом з тим Балтійський регіон знають всі і тому він отримує належний розвиток, там впроваджуються цікаві інвестиційні проекти, у тому числі із розбудови транспортної інфраструктури, відповідно розвивається економіка країн цього регіону (найважливіший сучасний транспортний проект – "Rail Baltic" – забезпечення європейського стандарту колії в залізничному сполученні між Талліном, Ригою, Каунасом та північно-східною Польщею). Для того, щоб Карпатський регіон також отримав належний розвиток, ми повинні активно лобіювати інтереси нашого регіону в європейських інститутах влади, використовувати можливості Вишеградської четвірки - впливові міжнародні організації. Розбудова транспортно-комунікаційних зв’язків між Європою та Україною і далі у напрямку Азії є найбільш перспективною в межах Карпатського регіону, до якого в Україні належать чотири області - Львiвська, Закарпатська, Iвано-Франкiвська та Чернiвецька.  Карпатський регiон України межує з Румунiєю, Угорщиною, Словаччиною та Польщею, територію яких  перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі – критський МТК №3, Критський МТК №5  та альтернативний МТК «Європа – Азія» через Закарпатську та Львівську області. Згідно з новим переліком Транс’європейських транспортних коридорів, ухваленим Європейською комісією у жовтні 2013 р., Європа планує розвивати мультимодальний коридор Рейн-Дунай, що з’єднає Центральну та Східну Європу (гілка Німеччина (Мюнхен) – Чехія – Словаччина - до кордону з Україною в Закарпатській області) та Середземноморський, що з’єднає країни середземноморського узбережжя з Угорщиною (Іспанія – Франція – Італія – Словенія – Хорватія – Угорщина (до кордону з Україною). Перспективним, на думку виступаючого, був би розвиток мультимодального транспортного коридору Балтійське море - Чорне море через територію Карпатського регіону (Польща, Словаччина, Угорщина, Україна (Закарпаття), Румунія).

Організатори конференції подякували учасникам за плідну роботу і висловили надію, що започатковане обговорення такої актуальної для України і Угорщини теми матиме подальше продовження у вигляді конференцій, круглих столів, робочих зустрічей і експертних обговорень.