Центр стратегічного партнерства - Centre of Strategic Partnership

Досягнення свободи пересування у взаєминах з країнами-членами ЄС – питання, що турбує українських громадян чи не найбільше з усіх питань, що стоять на порядку денному Україна-ЄС, оскільки свобода пересування є однією з практичних і нагальних проблем сучасної людини.

Наразі українська влада виконує завдання та технічні критерії Плану дій з лібералізації візового режиму між Україною та ЄС, наданого Україні 22 листопада 2010 р. Зазначимо, що за прогнозами експертів виконання першої фази Плану дій може бути завершено до кінця 2011 р. Цьому сприяє і створення Національного координаційного центру з виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму у лютому 2011 р., який очолює перший віце-прем’єр України А.Клюєв. Це дало змогу значно прискорити та краще координувати цей складний процес з огляду на українську бюрократичну культуру. Разом з тим, на думку експертів, виконання другої імплементаційної фази займе значно більше часу, хоча за окремими пунктами Україна уже перейшла до її виконання.

Продовжуючи здійснення оцінки виконання Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС та двосторонніх Угод про місцевий прикордонний рух між Україною та Угорщиною, Україною та Словаччиною, ГО "Центр стратегічного партнерства" в рамках Міжнародної ініціативи "Європа без бар'єрів", фундатором створення якої є і ГО "Центр стратегічного партнерства", за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду "Відродження" провели "круглий стіл" з презентацію Аналітичного звіту: "Візова політика Угорщини та Словаччини в консульських установах на території Закарпатської області" за результатами п’ятого етапу моніторингу (червень-липень 2011 р.).

Відкриваючи "круглий стіл", Президент ГО "Центр стратегічного партнерства" Світлана Мітряєва наголосила,  що запровадження безвізового режиму – це не тільки чітке виконання встановлених критеріїв, але і серйозна робота з громадського лобіювання, яке з боку суспільства може проявлятися і в нагадуванні відповідним інституціям ЄС про те, з якими штучними бар’єрами зіштовхуються українці, та які переваги зможуть отримати, як українці, так і громадяни ЄС від скасування безвізового режиму в усій Європі.

Світлана Мітряєва відзначила, що метою даного аналітичного дослідження було продовження здійснення незалежної оцінки виконання Угоди про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною та двосторонніх Угод про Місцевий прикордонний рух між Україною та Угорщиною, Україною та Словаччиною в умовах введення в дію Візового Кодексу ЄС,  а також сприяння формуванню в українському суспільстві та політичних елітах компетентних поглядів на перспективи встановлення безвізового режиму з ЄС.

Завданням дослідження було співставлення результатів п’яти етапів моніторингу, що дає можливість підбити підсумки якості імплементації згаданих угод щодо лібералізації візового режиму, а також виокремити тенденції у візовій політиці і практиці зазначених консульств на території Закарпатської області.

В рамках проведення п’ятого кола моніторингу трьох консульств на території Закарпатської області було опитано 300 респондентів, з них:

- 180 осіб в ході анкетування щодо проходження процедури отримання Шенгенської візи;

- 120 осіб в рамках анкетування щодо процедури отримання дозволу на місцевий прикордонний рух.

Крім того, в рамках «Європейської програми» здійснювався окремий регіональний моніторинг оцінки міграційного потенціалу України у разі запровадження безвізового режиму з ЄС. Результати цього Всеукраїнського соціологічного дослідження будуть цікаві як партнерам у ЄС, так і українським експертам та аналітикам, оскільки на сьогодні відповідні дані досить сильно різняться. Аналітичний звіт по цьому сегменту дослідження також буде представлений  у вересні цього року експертами «Європи без бар’рів» в Києві за участі представників Європейської Комісії.

Результати попередніх моніторингів отримання дозволів на місцевий прикордонний рух в Генеральному консульстві Словацької Республіки в м. Ужгороді, компаративний аналіз подібних угод з Угорщиною та Польщею, проведений експертами філіалу РФ НІСД в м. Ужгороді та Ценру стратегічного партнерства, вироблені на основі цього аналізу рекомендації стали основою для модифікацій цієї угоди під час візиту Президента України до Словацької Республіки в червні 2011 р, що стало конкретним практичним результатом роботи експертних груп України та Словаччини, органів державної влади та місцевого самоврядування, дипломатичних установ обох країн для забезпечення свободи пересування жителів прикордонних територій та створення на спільному Шенгенському кордоні України та ЄС території стабільності, безпеки та співробітництва.

Виконавчий директор ГО "Центр стратегічного партнерства" - Андрій Крижевський та експерти ГО "Центр стратегічного партнерства" - Ольга Єгорова та Ганна Гайтанжи представили результати моніторингу візової політики і практики видачі віз відповідно Консульства Угорської Республіки в м. Берегово, Генерального консульства Угорської Республіки в м. Ужгороді та Генерального Консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді, зупинившись на аналізі практики видачі шенгенських віз та дозволів на місцевий прикордонний рух.

В роботі "круглого столу" та обговоренні представленого Аналітичного звіту взяли участь та дали високу оцінку проведеному аналізу Ернест Нусер (начальник Головного управління з питань інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації) Андрій Сербайло (заступник голови Закарпатської обласної ради), Отто Ковчар (Президент Закарпатської торгово-промислової палати), Ален Панов (дипломат, доцент кафедри міжнародних відносин Ужгородського Національного університету) та ін.

Участь у "круглому столі" та обговоренні питань порядку денного також взяли представники дипломатичних місій, акредитованих на території Закарпатської області – Шафі Чаба (консул Генерального Консульства Угорської Республіки в м. Ужгороді), Кокаі Крістіна (консул Консульства Угорської Республіки в м. Берегово),  Керекеш Хенріетта (консул Консульства Угорської Республіки в м. Берегово), Громадова Бібіана (начальник консульського відділу Генерального Консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді).

Підбиваючи підсумки "круглого столу", Світлана Мітряєва відзначила, що п’ятий етап моніторингу візової політики і практики консульських установ країн ЄС на території Закарпатської області підтвердив, що якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС (ст. 4-7) Генеральним Консульством Угорської Республіки в м. Ужгороді, Консульством Угорської Республіки в м. Берегово та Генеральним Консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді залишається на стабільно високому рівні.

Значно зросла поінформованість респондентів щодо базових положень Угоди, особливо це стосується пільгових категорій громадян України, які мають право на отримання безкоштовних та багаторазових віз. Зазначимо, що незалежно від поінформованості громадян про Угоди та Візовий кодекс ЄС, зазначені консульства надають безкоштовні та багаторазові візи пільговим категоріям громадян, якщо представлений необхідний для цього пакет документів.

Світлана Мітряєва також зазначила, що по відношенню до представників угорської національної меншини пакет необхідних документів для оформлення Шенгенської візи можна назвати спрощеним, оскільки замість запрошення та довідки про фінансове забезпечення їм достатньо надати посвідчення закордонного угорця та лист підтримки від «КМКС - «Партії угорців України». В той же час політика Словацької Республіки щодо своєї національної меншини в Україні наразі не передбачає таких преференцій.

Що торкається оформлення дозволів на місцевий прикордонний рух, то цей інструмент лібералізації візового режиму дуже добре працює між Україною та Угорщиною. Що торкається українсько-словацького контексту, то зазначимо, що формат місцевого прикордонного руху між двома країнами був значно модифікований в бік його наближення до потреб жителів прикордонних територій. Перелік необхідних корекцій був визначений саме завдяки проведенню попередніх чотирьох етапів моніторингу та спільній експертно-аналітичній роботі українських та словацьких науковців, урядовців та дипломатів обох країн.  Більшість необхідних корекцій були враховані  в модифікованій Угоді між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух, яка була підписана в червні 2011 р. під час візиту Президента України Віктора Януковича до Словацької Республіки. До таких позитивних корекцій відносяться:

- скасовано адміністративні витрати (20 євро) за оформлення дозволів на місцевий прикордонний рух;

- скорочено період оформлення дозволів на місцевий прикордонний рух до 30 днів (з 60-90 днів);

- збільшено максимально дозволений термін перебування в зоні місцевого прикордонного руху до 90 днів (з 30 днів) впродовж кожних півроку.

Тим не менше, частина важливих, на погляд експертів, корекцій не увійшла у згадану Угоду. Це стосується, зокрема, збільшення територіальної зони дії місцевого прикордонного руху до 50 км (наразі 30 км). Внесення відповідної корекції дозволило б значно збільшити кількість українських заявників-жителів прикордонних територій.

Введення ж з 5 вересня ц.р. біометричних дозволів на перетин кордону в режимі МПР між Україною та Угорщиною на думку експертів могло б стати першим кроком на шляху створення «малого Шенгену» в рамках Карпатського Єврорегіону, коли дозвіл на МПР виданий в одній з країн-учасниць МПР був би дійсний і для інших. Саме такий підхід ЄС сприяв би творенню на спільному Шенгенському кордоні України та ЄС території стабільності, безпеки, співробітництва та реалізації стратегічних цілей транскордонної співпраці.