Центр стратегічного партнерства - Centre of Strategic Partnership

ГО "Центр стратегічного партнерства" у співробітництві з Асоціацією логістики Угорщини та Асоціацією регіонального розвитку KIUT (м.Загонь, Угорщина) виступили організаторами Міжнародної робочої зустрічі українських і угорських експертів з логістики і розвитку транспортної інфраструктури 2-3 липня 2015 року в м. Будапешт. В семінарі прийняла участь делегація Міністерства інфраструктури України.

Засідання відкрив Президент Асоціації логістики Угорщини Золтан Доор. Від імені організаторів він подякував всім присутнім за участь у заході і побажав плідної роботи.

Заступник державного секретаря Міністерства національного розвитку Угорщини Жолт Бечеі відмітив, що Україна і Угорщина є дуже важливими сусідами-партнерами. В сучасних умовах Угорщина всебічно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України в рамках міжнародного права. Угорщина підтримує ініціативу Східне Партнерство та євроінтеграційні прагнення сусідів. Жолт Бечеі висловив впевненість, що Угода про Асоціацію між Україною та ЄС вже незабаром вступить в силу, адже Україна – дуже важливий ринок для ЄС. Логістика дуже важлива складова економічного розвитку. Він висловив впевненість, що протягом найближчих 10 років Україна приєднається до ЄС. Заступник державного секретаря підкреслив, що Угорщина всіма доступними засобами підтримуватиме європрагнення України. Угорщина має власну концепцію розвитку логістики та транспортної інфраструктури, що потребує розбудови українсько-угорського кордону. На думку Жолта Бечеі, Україні необхідно розбудовувати місце з'єднання транспортних шляхів в Берегівському районі та в регіоні Чоп-Загонь. Він зазначив, що подальший розвиток автодоріг значною мірою залежить від можливостей України, що вносить невизначеність в плани Угорщини.

Тимчасовий Повірений у справах України в Угорщині Михайло Юнгер зазначив, що логістика є однією з основних рушійних сил розвитку економіки. В даний час близько 30% ВВП Угорщини забезпечується автомобілебудівною промисловістю. Стратегія розвитку цієї галузі вздовж існуючих транспортних шляхів наявно демонструє важливість розвитку ефективної логістики. Досвід Угорщини надзвичайно важливий і цінний для України. Він також підкреслив, що доволі часто транзитний потенціал наших країн був використаний неефективно. Михайло Юнгер зазначив важливість зустрічей і перемовин представників транспортних відомств України та Угорщини для створення ефективної стратегії реформування транспортної інфраструктури наших країн у відповідності до вимог сьогодення і майбутнього.

Голова департаменту залізничної логістики «SCHENKER International Transport and Logistics Ltd» Кріштоф Копп презентував «Європейські логістичні тренди». Він представив схему основних логістичних центрів Європи. Доповідач підкреслив, що, з точки зору логістики, зв'язок між нашими країнами доволі слабкий. Для Угорщини дуже актуальним є включення в логістичну систему західної Європи. Угорщина є однією з найбільш забезпечених залізничною інфраструктурою країн Європи, і тому зацікавлена у розвитку залізничних перевезень. Розвиток новітніх технологій суттєво удосконалює логістику перевезень. Доповідач представив динаміку розвитку транспортних перевезень. Кріштоф Копп представив схему розташування інтермодальних логістичних центрів Угорщини і висловив впевненість у необхідності створення таких центрів по всій території країни. Доповідач підкреслив, що китайські компанії готові інвестувати в розвиток логістичних центрів на шляху від Далекого Сходу до західної Європи.

Директор «National Infrastructure Development Co» Ласло Мошоці презентував доповідь «Фінансування ЄС в секторі розвитку залізничного сполучення». Він представив проекти, що були реалізовані в транспортній інфраструктурі Угорщини за фінансової підтримки ЄС протягом 2007-2013 рр., представивши аналіз результатів кожного з них. Далі доповідач зупинився на можливих майбутніх джерелах фінансування розвитку транспортної інфраструктури – Connecting Europe Facility (CEF) та Integrated Development Operational Programme (IKOP). Загальна сума коштів з цих операційних програм, яку може отримати Угорщина до 2020 року, складає понад 21 млрд. Євро. Було представлено плани розвитку залізничних шляхів Угорщини до 2020 року. Особлива увага в цьому проектному періоді буде приділена розвитку приміських залізничних перевезень.

Декан факультету транспорту Szechenyi Istvan University Горват Балаж презентував результати виконання проекту «Розумний транспорт – розумне місто». Основною метою зазначеного проекту було з'ясувати, чи можливо створення цілісної смарт-системи. Для роботи над проектом був створений авторський колектив у кількості 130 співробітників Університету. Значної уваги було приділено моделюванню транспортних процесів, збереженню навколишнього середовища і гармонізації різних відомчих баз даних (БД). Було досліджено можливості розширення старт-системи у майбутньому та забезпечення ефективної комунікації. Найбільш суттєвою частиною системи є її інформаційне забезпечення.

Професор Budapest University of Technology and Economics  Габор Ковач представив «Дослідження інтермодальної логістики». Основна мета створення екстралогістичної структури і інтермодальних центрів – зменшення витрат на транспортування та складування вантажів. Значної уваги було приділено інформаційно-комунікаційним технологіям. Доповідач зупинився основних компонентах інтермодальних рішень – контейнери, мультимодальні одиниці, перевалочне обладнання і засоби транспортування. Створена автоматизована система моделювання процесів в інтермодальному логістичному центрі, що робить можливою гармонізацію всіх технологічних процесів. Дане дослідження було повністю профінансовано за рахунок Європейських програм.

Генеральний директор Saigo Logistic Ltd. (Xanga Group) Дьордь Фірбаш презентував доповідь «Мультимодальність. Що це? Мультимодальні сервісні провайдери». Він порівняв інтермодальність і мультимодалність з IT-технологіями 20 років тому. Основними компонентами інтермодальної системи є такі ж транспортні і складські одиниці, що і 45 років тому. Є хибне бачення інтермодальності – надзвичайно розвинута інфраструктура, широка доступність, повна автоматизація процесів, висока капіталоємність тощо. Насправді, все не зовсім так. Доволі затребуваними є й невеликі мультимодальні центри, що забезпечують логістику регіону, в якому вони розташовані. Такими, наприклад, є мультимодальний центр в Чехії (одна залізнична колія, один кран і контейнери) і в Дебрецені (територія колишньої радянської казарми – починали бізнес з 3-х контейнерів). Ще й досі використовуються локомотиви 45-річного віку. Насправді, вимагається не так багато фінансів, як енергії. Новим трендом логістики є забезпечення мультимодальності послуг, щоб створити надійну ланку, яка поєднає могутні компанії. Провайдери є нейтральними, не зобов'язаними ні перед постачальниками, ні перед замовниками. І в цьому ракурсі відкривається дуже цікавий сегмент, який заповнюється невеликими мультимодальними компаніями. Перед Угорщиною стоїть питання розвантаження доріг і переходу на залізничний та морський транспорт, адже автоперевезення з року в рік стають дедалі дорожчими і складнішими.

Проектний директор Hungarian Transport Administration Жолт Фекете представив доповідь «Розвиток шляхів на українсько-угорському кордоні». Був зроблений детальний аналіз розташування пунктів пропуску між європейськими країнами. Він детально охарактеризував діяльність контрольно-пропускних пунктів (КПП) на угорсько-українському кордоні та навів порівняльні дані щодо щільності КПП на різних кордонах Європи. Жолт Фекете представив попередні результати багатоструктурного дослідження щодо впливу пунктів пропуску на транспортне сполучення, розвиток економічних зв'язків, транскордонне співробітництво, розвиток підприємництва і розвиток між людських відносин. Доповідач представив присутнім проект, який реалізує Асоціація логістики Угорщини. Метою зазначеного проекту є аналіз та підготовка техніко-економічного обґрунтування будівництва окремих КПП на угорсько-українському кордоні. В рамках проекту буде розглянуто перспективи будівництва 21 нового КПП і до реалізації будуть запропоновані найбільш перспективні. Будуть враховані їх вплив на економіку обох країн, соціально-економічне становище та суспільне життя прикордонних регіонів; історія транспортних мереж і КПП, що існували раніше. Жолт Фекете відмітив активну участь підприємців в реалізації даного проекту. Доповідач підкреслив, що згідно з рішенням уряду Угорщини до 2018 року має бути реалізований проект будівництва двополосної автодороги М34, що з'єднає автобан М3 (м. Вашарошнамень) з місцем перетину угорсько-українського кордону Загонь-Чоп.

Професор National University of Public Service Петер Лакатош представив доповідь «Вища логістична освіта в Угорщині». Він зазначив, що логістика як окремий предмет викладається з 90-х років минулого століття. Основні рівні – бакалавр, магістр та доктор. Характерною тенденцією сучасності є те, що процес освіти ніколи не припиняється. Сьогодні потрібно вчитися все життя. Майже половина ВУЗів, в яких викладають логістику, розташована в Будапешті. Підготовка магістра і бакалавра потребують дотримання затверджених програм. Крім класичної логістичної освіти є логістичні двосеместрові курси, що проводяться Логістичною організацією Угорщини. Такий диплом не визнається державою, проте має неабияку вагу в бізнес-середовищі Угорщини. Три роки тому в Угорщині відбулася реформа вищої освіти, в результаті чого кількість ВУЗів зменшилася зі 100 до 70. Великим плюсом 20-30-річних спеціалістів є високий рівень знання англійської мови та інформатики.

Професор College of Dunaujvaros Лайош Вереш виступив з доповіддю «Напрямки розвитку та можливості фінансування Східно-Європейських територій». Він зупинився на проектній діяльності у рамках Операційних програм ЄС. В реалізації проектів брали участь українські та молдавські партнери. Наразі розпочато новий проектний період транснаціональних проектів, зокрема Програма Дунаю. В ній можуть брати участь 9 країн ЄС і 5 країн, що не є членами ЄС, у тому числі й Україна. Оголошення проектів відбудеться у вересні-жовтні. Передбачена онлайн-реєстрація. Даний процес передбачає 2 стадії: розробка концепції проекту і розробка власне проекту. Дунайська програма пов'язана з Дунайською Стратегією Європи, яка передбачає такі пріоритети: підтримка культурної спадщини, зв'язок (логістика і транспорт), енергетика, зміна клімату і покращення якості води тощо. В рамках програми треба шукати спільну проблематику країн ЄС і країн, що не є членами ЄС. В основному, участь беруть державні установи, міста, ради, громадські організації. Далі доповідач зупинився на програмах транскордонного співробітництва. Наприклад, українсько-угорська програма транскордонного співробітництва. Логістична організація Угорщини з 2014 року реалізує проект, метою якого є синхронізація транспортної інфраструктури 4-х країн.

Бригадний генерал Ministry of Defence Дюла Кестхеі виступив з доповіддю «Цивільне використання військових аеродромів». Він зазначив, що, за прогнозами експертів, до 2030 року Угорщині слід очікувати зростання попиту на авіаперевезення, який не зможе бути задоволений при нинішньому стані розвитку відповідної інфраструктури. Зазначена ситуація потребує пошуку рішень, які б змогли задовільнити це зростання. Можливими варіантами вбачаються розвиток існуючої інфраструктури авіатранспорту та побудова нових злітних смуг, що може негативно позначитися на навколишньому середовищі. В середньостроковій перспективі вбачається доцільним включити регіональні аеропорти до міжнародної системи перевезень. Проте найбільш перспективним доповідач вважає налагодження цивільного використання військових аеродромів. Така практика показала високу ефективність в Європі.

Виконавчий директор Асоціації регіонального розвитку  KIUT Андраш Ракоці виступив з доповіддю «Угорсько-українське транспортне співробітництво та інтермодальне сполучення». Він охарактеризував основні Міжнародні транспортні коридори, що проходять через наші країни, та ринок перевезень міх Заходом і Сходом. Доповідач представив результати порівняльного аналізу обсягів всіх видів транспортних перевезень через різні пункти пропуску на українсько-угорському кордоні. Андраш Ракоці ознайомив присутніх з історією створення в регіоні Загонь потужної логістичної інфраструктури, що відповідає критеріям мультимодальності, та ознайомив присутніх з детальним розташуванням інтермодальних логістичних центрів у прикордонному з Чопом регіоні. За цей час тільки на освіту та підготовку відповідних спеціалістів у цьому регіоні було витрачено понад 2 млн. Євро. Доповідач наголосив на необхідності координації зусиль України та Угорщини у реформуванні транспортної інфраструктури в регіоні Чоп-Загонь.

Генеральний директор «CEO Rail Cargo Hungarian Corporation» Імре Ковач ознайомив присутніх з історією створення та діяльністю «Rail Cargo Hungaria Zrt.». Аналіз угорсько-українського співробітництва у сфері залізничних вантажних перевезень свідчить про те, що цей напрямок не отримав належного розвитку, впевнений доповідач. «CEO Rail Cargo Hungaria nCorporation»посідає 3-е місце в Європі за обсягами перевезень. Компанія представлена в усіх країнах Європи. Основні напрямки діяльності компанії: логістика, оператор перевезень, залізничні перевезення у кількох європейських країнах, власний парк вагонів різноманітного призначення, сервісна діяльність. В галузі відбувається централізація, що наочно демонструє приклад Німеччини і Польщі. Стагнація світової економіки висуває нові вимоги до галузі. Необхідність виживання в таких складних умовах диктує необхідність активізації в країнах східної Європи. В свою чергу, можливість збільшення присутності компанії на цих ринках прямо залежить від рівня лібералізації ринку залізничних перевезень. BILK є найбільш успішним терміналом у східній Європі. Наразі компанія приділяє надзвичайну увагу регіону Загонь. В найближчому майбутньому туди буде передано частину повноважень компанії. За наявності зустрічного руху в цій сфері з української сторони, цей процес буде значно результативнішим.

Експерт Ministry of National Development Гергей Гече представив доповідь «Транспортна стратегія ЄС (погляд ззовні)». Транспортна стратегія ЄС включає в себе територіальний (загальноєвропейський, національний, рівень великих міст) та проектний рівні (ідентифікація проблем, визначення цілей і цільових територій, розробка стратегії і плану дій). Основними завданнями реформування загальноєвропейської транспортної системи є покращення якості навколишнього середовища, зменшення залежності від нафти і обмеження зростання завантаженості транспортних шляхів. Доповідач зупинився на особливостях концепції TEN-T мереж, особливо відмітивши необхідність розвитку шляхів, що не відносяться до TEN-T. Основними проблемами для країн, що не є членами ЄС, доповідач вважає - регулювання громадського транспорту, рівень лібералізації вантажних перевезень, дорожні збори, збори залізничної інфраструктури, податкову і митну системи, екологічні аспекти, вільний рух товарів, регулювання державної допомоги тощо.

Генеральний директор АТ «Пласке» Артем Хачатурян зазначив, що залізничні перевезення є одним з найбільш перспективних видів транспортування вантажів. Також він підкреслив гостру необхідність координації дій всіх учасників транспортного процесу, сприяння та створення сприятливих умов для розвитку міжнародних залізничних перевезень. Нагальними для всіх учасників ринку перевезень він вважає:

- взаємний обмін інформацією про діючі в державах законодавчі норми і правила в транспортному секторі, про технології тощо;

- вироблення рекомендацій для створення правової основи та організаційної структури змішаних (мультимодальних) і інтермодальних перевезень, організації маршрутних контейнерних і контрейлерних поїздів;

- організацію ефективного моніторингу динаміки вантажопотоків з метою подальшого інформування зацікавлених сторін про тенденції формування і напрями переміщення основних обсягів вантажів, а також про шляхи підвищення ефективності та якості транспортно-експедиторських та логістичних послуг;

- налагодження спільної роботи по співпраці з адміністраціями залізниць країн ЄС та СНД в частині сприяння обміну досвідом з адаптації технологій управління та функціонування залізничної галузі та транспортно-експедиторських послуг до норм і стандартів ЄС.

Першим практичним результатом цього заходу стало підписання Угоди про співпрацю та розвиток транспортних коридорів між Асоціацією логістики Угорщини і Асоціацією транспортно-експедиторських організацій України «Укрзовніштранс».

Учасники заходу відвідали найбільш успішний у східній Європі термінал «Rail Cargo Terminal-BILK Co.Ltd.», де мали змогу ознайомитися з особливостями функціонування інтермодального логістичного комплексу.

Програма заходу